Розподіл майна подружжя: проблемні моменти і поради

Майно, яке подружжя набуло за час шлюбу, належить чоловіку та дружині на праві спільної сумісної власності, незважаючи на те, що один з них міг не мати власного заробітку (доходу) з поважної причини (через навчання, догляд за дітьми, ведення домашнього господарства, хворобу тощо). Кожна річ, яку подружжя набуло протягом шлюбу, крім речей індивідуального користування, вважається об’єктом права спільної сумісної власності чоловіка та дружини.

Як тоді розділити спільне майно, якщо подружжя вирішило розірвати шлюб?

Якщо дружина та чоловік не змогли дійти згоди щодо розміру часток або способу розподілу спільного майна, належного їм, то це вирішується у судовому порядку. Під час поділу майна подружжя враховуються три типи об’єктів:
1. речі (окрема річ або їхня сукупність), які належать дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності;
2. боргові зобов’язання подружжя (зобов’язання, за якими чоловік та дружина виступають у якості боржників і зобов’язані повернути борг, або повернути чи передати річ).
3. кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором купівлі-продажу, позики, коли подружжя виступає у якості кредитора і має право вимагати повернення боргу чи передачі речі);

Розподіл майна робиться із врахуванням вартості речей, що належать подружжю на праві спільної власності, та розміру їхніх боргових зобов’язань та кредиторських вимог.

Важливо❗ Майно, що належить особам, які проживають як одна сім’я без реєстрації шлюбу, і яке було набуте протягом сумісного проживання, належить їм на праві спільної власності.

Достатньо розповсюдженими є випадки, коли чоловік та дружина спільно купують нерухомість, а право власності на цю нерухомість реєструють лише на одного з подружжя. В цьому дійсно є певні переваги (наприклад, менший податковий тягар), проте недоліків в цього значно більше:

 у випадку розлучення, якщо подружжя не визначає частку цього майна через укладення договору розподілу спільного майна (чи іншого цивільно-правового договору), то зазначений в документах власник помилково може вважати себе єдиним власником. Проте, через кілька років зможе з’явитися проблема, коли в процесі продажу такого нерухомого майна нотаріус стане вимагати згоду іншого з колишнього подружжя;

 у випадку смерті нетитульного власника (який не записаний в договорі про набуття нерухомості). На даний момент, єдиного підходу стосовно способу оформлення такої частки законодавчо не закріплено. Багато людей вважають, що у випадку смерті нетитульний власник позбувається свого права на майно. Проте, згідно з нормами Сімейного кодексу України, майно є сумісним з моменту купівлі і не перестає бути ним у випадку смерті. Тому виникатимуть непорозуміння між власником, що записаний у договорі про набуття нерухомості, та іншими спадкоємцями;

 у випадку розлучення та смерті одного зі співвласників можуть одночасно з’явитися труднощі як у наведених вище пунктах.

Як недопустити такі випадки?

— Купуйте нерухомість одразу на обох з подружжя в рівних частках чи згідно зі зробленими внесками, і про це зазначати в договорі;
— Укладайте шлюбні договори, у яких одразу передбачаються положення стосовно прав на майно чоловіка та дружини, а також умови стосовно отримання згоди іншого з подружжя у випадку його відчуження;
— Укладайте договори розподілу спільного майна подружжя протягом шлюбу чи одразу після його розірвання;
— Розглядайте, у випадку розлучення, інші варіанти розв’язання проблеми сумісного майна. Це, наприклад, можна зробити шляхом укладення договору щодо припинення права на аліменти у випадку передачі об’єкта нерухомості.